Укр. | Рус. | Eng

  

Гаряча лінія: 044-253-75-89, 0800-50-17-20
Захист персональних даних: 253-11-35, 253-53-94

 

Виступи

Виступ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людинина парламентських слуханнях "Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи", 11 січня 2012 року

Виступ

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на парламентських слуханнях "Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи"

Шановний Миколо Володимировичу, вельмишановні представники церковних громад, шановні учасники парламентських слухань!

altВважаю надзвичайно актуальними сьогоднішні парламентські слухання. Уповноважений з прав людини постійно здійснює моніторинг та обстоює права національних меншин.  Хочу подякувати профільному парламентському Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин  та народним депутатам-ініціаторам за внесення до порядку денного  цього надзвичайно чутливого  питання.  

Створення  на початку незалежності України законодавчої бази, яка відповідає міжнародним стандартам, а також центрального органу виконавчої влади у сфері міжетнічних відносин дало можливість закласти підвалини державної етнонаціональної політики. Це вдалося досягти завдяки надзвичайно важливому діалогу між владою і організаціями національних меншин. З цієї високої трибуни хочу подякувати активістам  громадських організацій національних меншин і корінних народів за  наполегливу подвижницьку діяльність, завдяки якій Україні вдалося уникнути гострих конфліктів і протистоянь, які нині стали сучасними викликами у Європі та світі!

Шановні учасники слухань.

За останні три роки до Уповноваженого з прав людини надійшло близько однієї тисячі колективних звернень  від  ромських, єврейських кримськотатарських, караїмських, польських, болгарських, німецьких, курдських,  румунських, угорських,  русинських, а також від російських громадських організацій, у яких йдеться про порушення  прав на освіту, доступу до інформації, до культурних надбань, про прояви дискримінації за національною ознакою.  У зверненнях також йдеться про відсутність бюджетних коштів для  недільних шкіл з вивчення рідних мов, народних звичаїв і традицій. Через що кількість цих шкіл  зменшилася за цей період  з 3  тисяч до 570. Болючою залишається й проблема забезпечення організацій національних меншин приміщеннями – їх має лише третина.  

 Як свідчить моніторинг Уповноваженого з прав людини, гуманітарні питання  в умовах глобальної фінансово-економічної кризи, на жаль,  стають другорядними у діяльності  органів влади. Як справедливо зазначалось у попередніх виступах, останнім часом роль державного управління у сфері етнонаціональної політики  фактично було зведено нанівець. Усупереч чинному Закону «Про національні меншини» рік від року статус органу, який реалізовував етнонаціональну політику, знижувався від рівня міністерства – до відділу у Міністерстві культури. Омбудсманові України спільно з громадськими організаціями національних меншин неодноразово доводилось обстоювати необхідність існування такого центрального органу виконавчої влади. Адже якщо немає координаційного органу – нема й чіткої послідовної державної етнополітики.  

 Час диктує необхідність щонайменше поновлення центрального органу виконавчої влади з питань національних меншин. При цьому просила б не об’єднувати етнонаціональні відносини з релігійними. Це  не менш складна проблема, яка потребує окремого підходу.

Шановні учасники!

Вважаю, що будувати національну етнополітику, орієнтовану на європейські цінності, неможливо без поновлення діалогу на найвищому рівні. Найближчим часом має відбутись моя зустріч з Президентом України Віктором Януковичем, під час якої я ставитиму, зокрема, наболіле питання про поновлення діяльності Ради представників громадських організацій національних меншин при Президенті України. Тому пропоную, у разі вашої підтримки, включити таку пропозицію до Рекомендацій парламентських слухань.

Сьогодні питанням дотримання прав національних меншин і недискримінації особливу увагу приділяє  Європейський суд з прав людини. Про це йшлося на зустрічі Омбудсмана України  з Комісаром  Ради Європи з прав людини Томасом Хаммарбергом у листопаді  минулого року. 

Зазначу, що й Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях займає дуже чітку позицію стосовно питань недискримінації на основі раси або етнічного походження. У своїх рішеннях, зокрема, «Сеждіч та Фінчі проти Боснії та Герцеговини», «Тімішев проти Росії», «Начова та інші проти Болгарії», «Ремлі проти Франції», а також у рішенні щодо використання мов у системі освіти Бельгії Євросуд наголошує, що жодна відмінність у ставленні до людини, що базується на її етнічному походженні, не може бути виправданою у сучасному демократичному суспільстві. Україна, яка ратифікувала Рамкову Конвенцію Ради Європи про захист національних меншин, Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, інші європейські та міжнародні документи, має дотримуватись узятих на себе зобов’язань, а також виконувати у своїй правозастосовчій практиці прецедентні рішення Європейського суду з прав людини.

Повага до прав національних меншин, утвердження міжнаціональної злагоди в багатонаціональному українському суспільстві мають бути  одним з ключових завдань органів влади  та місцевого самоврядування.

Дякую за увагу.

11 січня 2012 р.